- узгодити
- [узго/диетие]
-о/джу, -диеш; нак. -о/д', -о/д'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
узгодити
Смотреть что такое "узгодити" в других словарях:
узгодити — див. узгоджувати … Український тлумачний словник
узгодити — узгоджувати (установити відповідність між чим н.), погодити, погоджувати, скоординувати, підігнати, підганяти … Словник синонімів української мови
узгодити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поузгоджувати — ую, уєш, док., перех. Узгодити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
узгоджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до узгодити. || узго/джено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Якому надано відповідності до чого небудь, єдності з чим небудь. •• Узго/джене озна/чення лінгв. означення, що виражається прикметниками,… … Український тлумачний словник
узгодження — я, с. 1) Дія за знач. узгодити і узгодитися. 2) грам. Зв язок слів у реченні, при якому залежне слово ставиться в такому ж роді, числі й відмінку або в такій же особі, в яких стоїть підпорядковувальне слово … Український тлумачний словник
підганяти — I = підігнати (примушувати / допомагати швидше йти, їхати), підгонити, поганяти, гнати, нукати, принукувати, принукати Пор. гнати I, 1) II ▶ див. квапити, прилаштовувати I, припасову … Словник синонімів української мови
узгоджувати — див. узгодити … Словник синонімів української мови
погодити — дієслово доконаного виду узгодити погодити дієслово доконаного виду посприяти кому небудь; примирити когось … Орфографічний словник української мови
узгоджений — 1 дієприкметник від: узгодити узгоджений 2 прикметник якому надано відповідності … Орфографічний словник української мови
